Перша допомога при кровотечах

Перша допомога при кровотечах – це комплекс термінових профілактичних і лікувальних заходів при порушенні цілісності кровоносних судин (капілярів, вен і / або артерій), здійснюваний до прибуття кваліфікованої допомоги або поміщення постраждалого до лікарні. Загальний обсяг циркулюючої крові у дорослої людини становить близько 5 л. При цьому загрозою для життя є втрата понад 30% цього обсягу, особливо в короткі терміни (при швидкій крововтраті). В залежності від локалізації виділяють зовнішню і внутрішню кровотечу, по типу пошкодженої судини – капілярна, артеріальний і венозний. Перша допомога при кровотечах має свої особливості для кожного з вищевказаних видів.

Загальні правила надання першої допомоги при кровотечах:

• в першу чергу необхідно переконатися, що ні постраждалому, ні Вам нічого не загрожує (при необхідності – вивести або винести потерпілого із зони ураження або небезпеки, надіти гумові рукавички, маску і т.д.);

• при значній крововтраті слід укласти постраждалого (якщо це можливо) з піднятими ногами;

• при допомозі інших або ж самостійно викличте бригаду швидкої допомоги;

• торкатися до рани руками не можна;

• промивати рану в разі потрапляння в неї іржі, піску і т.д. не можна (це може нанести ще більшу шкоду і підсилити кровотечу);

• не можна видаляти з рани осколки скла і т.д .;

• при забрудненні рани бруд навколо рани слід обережно видалити (у напрямку від рани) і обробити очищені краї антисептиком;

• не рекомендується допускати попадання йодного розчину всередину рани.

Перша допомога при капілярній кровотечі

Капілярна кровотеча, як правило, не супроводжується значною крововтратою і досить легко зупиняється. Ознакою пошкодження дрібних кровоносних судин (капілярів) є те, що кровоточить вся ранова поверхня, проте не дуже рясно (як губка). Першою допомогою при кровотечах даного типу є обробка краю рани спиртовмісним антисептиком (йодною настойкою, наприклад) і накладення асептичної марлевої пов’язки. У такому випадку на саму рану під пов’язку накладають вату. Слід пам’ятати, що пов’язка не повинна бути тугою. У більшості випадків капілярна кровотеча не вимагає звернення в лікарню, крім випадків з великою площею пошкодженої поверхні.

Перша допомога при венозній кровотечі

Ознакою венозної кровотечі є темний колір крові, яка витікає з великою швидкістю, однак рівномірним струменем (без пульсації, фонтанування). Крім того, можливе утворення кров’яних згустків, які в жодному разі не можна видаляти, так як це спровокує посилення крововтрати. У якості першої допомоги при кровотечах з венозних судин на рану накладають асептичну пов’язку, яка здавлює. При неефективності зазначеного методу необхідно накласти джгут нижче місця ушкодження. При цьому під джгут кладуть м’яку прокладку, щоб уникнути додаткової травматизації шкіри і м’яких тканин, а також записку із зазначенням часу накладення джгута. Максимальний час, впродовж якого джгут може не зніматися, становить 1 годину в умовах холоду (взимку) і до 2 годин в теплий час року. Перевищення даного тимчасового ліміту може призводити до відмирання тканин обезкровленнної кінцівки. При відсутності джгута можливе використання закрутки (закручування рушника, бинта, поясу, краватки або будь-якої підручної тканини за допомогою короткої палиці, ручки тощо). Тимчасові рамки залишаються ті ж.

Тимчасова зупинка артеріальної кровотечі

Артеріальна кровотеча є більш небезпечною, ніж капілярна і венозна. Ознакою ушкодження артерії є яскраво-червоний колір крові, яка витікає з великою швидкістю пульсуючим струменем (пульсація в такт серцевих скорочень), а при пошкодженні великих артерій кров може бити фонтаном, уривчасто. Перша допомога при кровотечах з артеріальних судин полягає в піднятті кінцівки (якщо немає переломів) і накладенні кровоспинного джгута вище місця пошкодження (ближче до тулуба). Також можна використовувати закрутку. Тимчасові обмеження такі ж, як і при венозній кровотечі. При відсутності джгута і закрутки (або їх пошуках) необхідно зупинити кровотечу пальцевим притисненням артерії вище пошкодженої ділянки (в точці пульсації). При кровотечі з стегнової, підколінної, ліктьової і плечової артерій можлива також фіксація максимально зігнутої кінцівки в піднятому положенні.

Перша допомога при відкритих і закритих переломах кінцівок

Симптоми переломів

Два традиційних типу переломів характеризуються такими особливостями: закриті — пошкодженість кістки і не пошкодженість шкіри, відкриті — пошкодженість кістки, шкіри, сильна кровотеча, небезпека інфікування.

При закритому переломі у потерпілого людини виникає сильна або стріляючий біль в кістки. Візуально може бути помітна її деформація. Рухливість кінцівки обмежується. При русі виникає дуже сильний біль, якщо мова йде про нижніх кінцівках.

Відкритим переломів характерна більш небезпечна симптоматика. Це може бути рана, заподіяна зміщеною кісткою, з артеріальним або венозним кровотечею. Нерідко це капілярна кровотеча, яке виражене в різному ступені. При відкритому переломі кістка кінцівки часто не просто зміщується, а оголюється в тій чи іншій мірі. Зазвичай при цьому постраждалі почуваються задовільно. Але якщо мова йде про множинних відкритих переломах, то, як правило, стан людини супроводжується травматичним шоком.

Закриті переломи: перша допомога
Перш за все, необхідно зафіксувати пошкоджену кінцівку. Від якості фіксації залежать больові відчуття потерпілого. Шину не слід дуже сильно притискати до місця пошкодження кістки. Це може порушити активну кровообіг. Якщо ж поблизу немає ніяких засобів, які можуть замінити шину, то пошкоджену руку підвішують на косинку, а ногу прибинтовують до здорової ноги. Потім місце пошкодження охолоджують. Кращий варіант — прикладання льоду, але якщо такого під рукою немає, то це може бути холодна вода. Охолодження зніме набряк у місці перелому і трохи зменшить больовий синдром.

Відкриті переломи: перша допомога
Перша дія — обробка антисептиком рани. Йод, зеленка, спирт, горілка — цими засобами потрібно змастити і краї рани, а потім вже накласти стерильну пов’язку. Відкриті переломи часто супроводжуються рясними кровотечами, і може виникнути необхідність накладення джгута. При цьому важливо не намагатися виправляти деформації кінцівки, що не вправляти виступаючі відламки кістки. Так можна інфікувати рану і викликати напад болю у людини. Далі необхідно зафіксувати ушкоджену руку або ногу.

Переломи нижніх кінцівок: перша допомога
Найчастіші переломи ніг — це переломи гомілок і кісточок. Зазвичай в зоні перелому вже через пару хвилин після травмування наростає набряк, з’являється біль. Травмованій нозі слід надати правильне положення, знявши при цьому взуття. Для іммобілізації ноги підійдуть дошки, палиці, прути. Їх необхідно накласти по внутрішній і зовнішній поверхні нижньої кінцівки. При цьому фіксуються обидва суглоби: колінний і гомілковостопний.

Переломи колінних суглобів, мабуть, найболючіші. Вони супроводжуються сильною деформацією і набряком. Ніколи не намагайтеся щось вправляти і чіпати при переломі коліна. Постраждалого просто потрібно укласти в найбільш зручне положення і зафіксувати коліно до приїзду «швидкої допомоги».

Переломи верхніх кінцівок: перша допомога
Перша ознака перелому руки — її неприродна форма, припухлість. Основна дія для полегшення стану потерпілого і можливості подальших дій травматолога — підвішування руки на косинці, краватці, шнурі до шиї і фіксація її до тулуба. Безпосередньо до місця травми прикладають холод.

Якщо мова йде про перелом кісток кисті, то необхідно прибинтувати її до широкої шині, якої може послужити дошка. При цьому охоплювати руку потрібно від пальців до середини передпліччя. Пальці залишаються розслабленими і трохи зігнутими. В долоню можна вкласти щось м’яке. Подальші дії буде виробляти травматолог.

Перша допомога при непритомності

Причини непритомності

Основними причинами непритомності можуть бути різні стани чи наслідки певних хвороб. Особливу схильність до непритомності мають люди, які страждають серцево-судинними хворобами, включаючи гіпертонічну хворобу, гіпотонію, стенокардію, атеросклероз і порок серця. Нерідкі непритомність у жінок, що знаходяться на ранній стадії вагітності, а також у молодих дівчат у перші дні менструації. Літні люди можуть несподівано впасти в обморок при проблемах з мозковим кровообігом, особливо ті, хто страждає хворобами серця і судин, що носять віковий характер, коли проникність судин порушується і може з'явитися їх несподіване звуження.Здорові люди можуть впасти в непритомний стан при кисневому голодуванні, наприклад, під час довгого перебування в задушливому непровітрюваному приміщенні, особливо при величезному скупченні народу. Крім цього, до непритомності може привести несподіваний переляк, хвилювання, важка втрата крові, тепловий або сонячний удар, больовий шок. У разі походження різкого болю, особливо коли у людини низький поріг больової витривалості і боязнь болю, може з'явитися непритомний стан. У разі сильної боязні болю у людини може наступити непритомність навіть за недужих больових відчуттях, наприклад, під час аналізу крові з пальця або з вени, а також при уколах і щеплення. В аналогічних випадках слід давати попередження медперсонал про можливість походження аналогічних реакцій, щоб були вжиті відповідні заходи. Деякі люди не виносять певних видовищ, наприклад, вигляду крові або внутрішніх органів. У таких випадках також може з'явитися непритомність.
Типи непритомності

До особливих типів непритомних станів відносять ортостатичну непритомність. Такий стан може з'явитися при несподіваному трансформації положення тіла, наприклад, якщо людина швидко встав з ліжка після нічного сну. Подібні порушення можуть бути викликані недостатністю вазомоторного (рухового) апарату, що настала в результаті порушень діяльності нервових волокон, що беруть участь в судиноруховий функції.

Аналогічний ортостатическому непритомності по дії та причин можливо непритомність, викликаний тривалим бездвіжіем або знаходженням в одному і тому ж стані, особливо такий вид непритомності може з'явитися при довгому нерухомому стоянні. В аналогічних випадках вазомоторний або руховий апарат має утруднені функції, завдяки відсутності довгого скорочення м'язів, сприяють нормальній ходьбі. Людина в стоїть стані не застосовує м'язове скорочення ніг, щоб забезпечити нормальний кровотік по судинах ніг, в результаті чого кров сама повинна долати силу тяжіння, щоб піднятися по судинах до мозку. Коли до мозку перестає надходити достатня кількість крові - настає непритомний стан.

Часто непритомніти схильні ослаблені люди з виснаженням і недокрів'ям, а також після перенесених хвороб і перевтоми, як фізичного, так і нервового.

Існує поняття висотного непритомності, який настає завдяки порушення кровопостачання головного мозку на величезній висоті при розрідженому кисні і зниженні атмосферного тиску. Подібне явище можна помічати у льотчиків, парашутистів, альпіністів. Висотний непритомність вельми страшний, в першу чергу, через тих наслідків, які можуть з'явитися при втраті свідомості на висоті, наприклад, під час керування літаком, парашутом або при сходженні на гірську вершину. Зазвичай такого непритомності передує несподіване стан загальної слабкості, запаморочення, почастішання пульсу. Для запобігання аналогічних явищ потрібно шепетільно стежити за станом і при виявленні показників наближається непритомності терміново почати спуск.

Надання допомоги

Яка б не була причина втрати свідомості і тривалість непритомності вкрай важливо швидко надати потерпілому першу допомогу і без зволікань викликати доктора. У деяких випадках непритомність можливо причиною інфаркту міокарда, прориву виразки шлунка, струси мозку, крововиливів у мозок і інших несподівано з'явилися критичних станів.

До приходу лікаря потрібно покласти потерпілого на ліжко або диван без подушки. Голова повинна бути на рівні тулуба, щоб підсилити кровообіг в мозковій частині. Одяг, який можливо вузької, потрібно зняти, розстебнути верхні гудзики, зняти пояс, відкрити вікно. Непритомного потрібно тепло укрити, прикласти до ніг грілку. Можна розтерти руки, ноги, спину і груди з одеколоном або просто сухими руками.

Щоб швидко вивести людину з непритомності надає допомогу нашатирний спирт. Для цього необхідно намочити ватку в нашатирному спирті, віджати і на пару секунд час від часу підносити ватку до носа потерпілого. У разі відсутності нашатирного спирту можна застосовувати харчової оцет, цибулевий сік або побризкати на обличчя холодну воду і поплескати по щоках.

Після того, як потерпілий отямиться, необхідно дати випити гарячий підсолоджений чай або кава, 20 крапель валеріанки або 15 крапель валокордину, розбавлені в чверті склянки води.

Навіть якщо постраждалий швидко прийшов у себе, потрібно провести обстеження для виявлення причини непритомності. Іноді при гіпертонічному кризі або тепловому ударі людина перед непритомністю не блідне, а червоніє. У таких випадках при походженні непритомності слід укласти хворого з піднятою головою, покласти міхур з льодом або холодною водою на лоб - тримати не більше 15 хвилин і обов'язково викликати лікаря.

 

Основні правила безпечного поводження з газом

Майже в кожній квартирі встановлено газові плити, водонагрівачі, опалювальні печі чи котли. Щоб газ приносив  лише радість і тепло, кожний член сім'ї повинен знати і суворо дотриму­ватись правил безпечного користування газом, усвідомлювати на­слідки порушення цих правил.

Природний газ майже вдвічі легший за повітря і при витоку з при­ладів і газопроводів піднімається, скупчуючись у верхніх зонах при­міщень. Природний і зріджений гази не мають кольору і запаху. Щоб газам надати запаху, до них додають домішки, у результаті чо­го з’являється запах гнилої капусти.

Запам’ятай, що газ, яким користуються у побуті, є горючою ре­човиною і порушення правил користування ним може призвести до виникнення пожежі. 

Правила безпечного користування побутовими газовими приладами:

Гази, а особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну дію, тому треба дотримуватися особливої обережності. Необхідно провітрювати приміщення, де є газові прилади. 

Забороняється:

1. користуватися газовими колонками за вiдсутностi тяги;

2. відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани    газової плити;

3. сушити речі над газовою плитою.

Почувши запах газу, перекрийте кран подання газу i зателефонуйте за номером 104. 

Дії при виявленні запаху газу:

Якщо ви виявили запах газу в примiщеннi, то дотримуйтесь наступних правил:

• не вмикайте електрику;

• не запалюйте сірники;

• не паліть;

• провiтрiть приміщення;

• перекрийте крани подання газу;

• викличте аварійну бригаду за номером 104.

Будьте обережні - запобігайте утворенню іскор у будь-який спосіб, адже це може призвести до загоряння газу та його вибуху. 

При отруєнні чадним димом або газом спочатку з’являється головний біль, потім запаморочення, загальна слабкість, сонливість, нудота, починається блювота. Потерпілий може знепритомніти, можливі зупинка дихання i навіть - летальний кінець.

 Необхідно негайно:

 

• сповістити дорослих про випадок, викликати лікаря за телефоном 103;

• винести постраждалого на повітря;

• прикласти до носа потерпілого ватку з нашатирним спиртом.

• забороняється постраждалому давати пити (можна тільки змочити губи та обличчя), також не можна вживати будь-які лiки.

Запобігання наркоманії в підлітковому віці

 

Поради вчителям, батькам, медичним працівникам.

Вся історія людства тісно пов’язана з вживанням засобів, які можуть змінювати психічний стан людини. На жаль, неможливо охопити всі причини, які спонукають людину до вживання психотропних препаратів. Наркотики вживали люди різних культур, переслідуючи різні цілі: під час релігійних обрядів, для зняття болю та неприємних відчуттів, перед боєм. 

Згодом, разом з розширенням міграції і контактів між культурами, посилювався обмін інформацією про психотропні препарати. 

Зараз наркотики тісно переплелись з життям суспільства. Вони суттєво впливають на кожного, незалежно від того, вживає їх людина чи ні. В деяких країнах наркоманії і токсикоманії, особливо серед підлітків і молоді, набули характеру епідемії. Наслідками вживання наркотиків є втрата працездатності і здоров’я в молодому віці, смерть внаслідок передозування або спричинена ускладненнями наркоманії, поширення ВІЛ/СНІДу, вірусних гепатитів, соціальна дезадаптація, зростання злочинності.

Тому кожному дуже доречно знати, які негативні соціальні, правові і медичні наслідки приносить знайомство з цією отрутою.

Наркоманія – це захворювання, що виникає у разі систематичного вживання речовин, що включені до списку наркотиків, та проявляється психічною та фізичною залежністю від них. 

В останні десятиріччя спостерігається швидке зростання наркоманії та її омолодження. В коло споживачів наркотиків втягується досить значна кількість молоді та підлітків. Саме у підлітковому віці, як правило, вперше вживаються наркотичні речовини, тому дуже важливо вміти помітити та розрізнити ранні ознаки вживання наркотиків, коли проблема ще не набула хронічного характеру і значно легше піддається корекції.

Наркотики поділяються на легальні та нелегальні. 

До легальних наркотиків в Україні відносяться тютюн та алкоголь.

Нелегальні наркотики за характером їх впливу на центральну нервову систему можна поділити на декілька груп.

1. Седативні (заспокійливі). Сюди відносять препарати опію (морфін, героїн, кодеїн, фентаніл та ін.), метадон, барбітурати (фенобарбітал), бензодіазепіни (сібазон, реланіум, феназепам), кетамін та ін.

2. Стимулятори. До цієї групи входять кокаїн, похідні ефедріну, амфетаміни („Екстазі”), фенілпропаноламін.

3. Галюциногени (фантастики). До них відносяться препарати коноплі, холінолітичні препарати (циклодол), ЛСД, деякі гриби тощо.

Найчастіші шляхи вживання наркотичних речовин

• Куріння (конопля, гашиш, „план”, опій)

• Внутрішньовенне введення (екстракт з макової соломки „ширка”, героїн, кокаїн, ефедрон та ін.)

• Ковтання (конопля, кодеїн, ЛСД, „Екстазі” та ін)

• Вдихання (через слизову носа) – кокаїн, героїн.

В Міжнародній Класифікації хвороб (МКХ-10) розлади, обумовлені вживанням психоактивних засобів, поділені на: залежність від психоактивних засобів та розлади, що виникають внаслідок зловживання психоактивними засобами.

Діагностичними критеріями наявності наркоманії, тобто залежності від психоактивних засобів, є наявність у суб’єкта не менше трьох із нижче перерахованих ознак:

- суб’єкт часто приймає препарат у великих дозах і більш тривалий час, ніж сам планував;

- їм володіє постійне бажання або ж він здійснює одну або декілька безуспішних спроб скоротити або врегулювати прийом препарату;

- багато часу витрачається на діяльність, пов’язану з добуванням препарату, його вживанням (наприклад постійне куріння) і на те, щоб прийти в себе після впливу наркотику;

- перебування в стані сп’яніння або абстиненції як раз в той момент, коли було необхідно виконання яких-небудь важливих обов’язків на роботі, в навчальному закладі або вдома (наприклад, прогул), або ж в той момент, коли вживання наркотиків пов’язане з ризиком для життя (наприклад, управління автомобілем);

- зневажання важливими професійними або громадськими обов’язками, пов’язане з прийомом наркотику;

- продовження прийому наркотику незважаючи на явні негативні наслідки для здоров’я та громадського положення, та усвідомлення того, що подальший прийом може погіршити ці порушення (наприклад продовження прийому героїну незважаючи на сімейні сварки, кокаїну, незважаючи на депресію, що розвивається, алкоголю, незважаючи на загострення виразкової хвороби);

- помітне збільшення толерантності: необхідність значного підвищення доз вживаємої речовини (не менше, ніж на 50%) для досягнення бажаємоі дії або значне ослаблення ефекту від звичайної дози;

- наявність характерного синдрому відміни;

- вживання наркотика для попередження або послаблення синдрому відміни.
Примітка: останні два пункти не відносяться до коноплі та галюциногенів.

В загальних рисах формування залежності відбувається в наступній послідовності:

1. Експеримент. На цьому етапі потенційний споживач вивчає, як можна підняти собі настрій за допомогою наркотичних речовин. Він на власному досвіді визначає дію наркотичних речовин на свідомість.

2. Періодичне вживання (стадія контрольованого прийому). Прийом наркотичних речовин пов’язаний з якимись обставинами. Періодичне вживання характерізується певним ступенем самоконтролю за частотою вживання та дозою.

3. Регулярне вживання. На цьому етапі споживач більше не вживає наркотик тільки для того, щоб отримати позитивні емоції, він також намагається позбавитись від негативних емоцій та станів.

4. Нав’язлива ідея. На цьому етапі споживач в значній мірі розраховує на наркотик як на засіб позбавлення від негативних емоцій.

5. Формування психофізіологічної залежності. Останнім етапом є психофізіологічна залежність. На цьому етапі споживачу важко стає відтворити позитивні моменти, які раніше мотивували його поведінку. Тепер замість ейфорії він отримує лише можливість ненадовго перепочити від фізичних та психічних проблем. Головною метою є позбавлення від симптомів абстиненції.

Слід наголосити, що ейфорія (приемне відчуття) при прийомі наркотиків є проявом їх токсичної дії на організм. Вона білш виражена при перших вживаннях, і швидко згасає (іноді вже після першого прийому). 

Мотиви прийому наркотиків у дітей та підлітків виявити дуже важко. Це може бути і цікавість, і бажання відчути ейфорію, і бути „таким як усі” в групі, і виглядати більш дорослим. Чим молодший пацієнт, тим більше значення має груповий мотив. Доказом цього є те, що довгий час діти та підлітки вживають психоактивні речовини без вибору, ті, які вдалося знайти, і важливим є саме спільне сп’яніння, яке зближує групу, урівнює її членів. 

Дуже важливою метою, яка стоїть перед вчителями, батьками, медичними працівниками, є раннє виявлення ознак вживання наркотичних або психотропних речовин підлітками. Наслідками виявлення мають бути відповідні виховні або медичні дії.

Ранніми ознаками вживання наркотичних речовин, незалежно від їх виду, можуть бути наступні зміни у поведінці, характері та фізіології підлітків:

• безпідставне зникнення з дому на досить тривалий час

• пропуски занять у школі, зниження успішності в навчанні

• різкі зміни у поведінці, що не були властивими раніше, (необгрунтована агресивність, злобність, замкнутість, зміна кола друзів, неохайність)

• часті звернення до аптеки

• поява брехливості, відчуженості

• виникнення боргів

• зникнення цінних речей та грошей з дому, крадіжки

• втрата зацікавленості до навчання, праці, захоплень, перегляду телепередач

• зникнення з дому таких хімічних речовин, як: оцет, питна сода, перманганат калію, йод, ацетон та інші розчинники;

• поява у підлітка флаконів з невідомими рідинами, а також пакетів з рослинною сировиною

• знаходження у підлітка шприців, голок, гумових жгутів, закопчених ложок, таблеток, наркотичних речовин

• поява в лексиконі підлітків нових жаргонних слів: баян, машина – шприц, колеса – таблетки; драп, план, дур, ширка, мулька – назви наркотичних речовин, та ін.

• наявність у підлітків слідів від ін’єкцій у будь-яких частинах тіла

• розлади сну (безсоння або надзвичайно тривалий сон, сон вдень, важке пробудження та засинання, тяжкий сон)

• розлади апетиту (різке підвищення апетиту або його відсутність, прийом значної кількості солодощів, поява надзвичайної спраги)

• коливання розміру зіниць (зіниці різко розширені або звужені до булавкової головки) та кольору шкіри (різко бліда, сірувата)

Ранні ознаки вживання наркотиків можуть бути різними, в залежності від того, який наркотик, в якій кількості та комбінації вживає підліток.

В залежності від того, в якому стані перебуває підліток (сп’яніння, вихід з нього, або в перерві між прийомами наркотиків), ранні ознаки вживання наркотичних речовин можуть відрізнятись.

Сп’яніння після вживання канабіноїдів – препаратів коноплі (маріхуана, гашиш або сленгові назви – план, драп, травка, дур та ін.)

Через 5 – 15 хвилин після куріння виникає відчуття піднесеного настрою та приливу сил, сильний голод і спрага. Психічний стан коливається від немотивованої веселості, сміху, розгальмованості до тривоги, страху, агресивності. Зіниці у стані сп’яніння розширені, блищать, шкіра бліда, губи сухі. Відзначається невелике підвищення артеріального тиску та прискорення пульсу. Спостерігаються м’язові подригування, можуть виникати галюцінації. Закінчується сп’яніння тяжким сном, слабкістю, апатією.

В перервах між прийомами цих наркотичних засобів на перших етапах ніяких суттєвих змін у поведінці підлітків не відмічається. Через декілька місяців (1 – 2) після регулярного (щоденного) вживання канабіноідів можуть виникнути такі ознаки: - псується або безпідставно змінюється настрій, безсилля змінюється дратівливістю, агресивністю, порушується сон (сонливість вдень), з’являється головний біль, озноб, пітливість шкіри, тремтіння (тремор), підвищується артеріальний тиск.

Сп’яніння, викликане вживанням опіатів (екстракт з макової соломки, героїн та ін.):

Після прийому наркотику виникає ейфорія, приємне почуття комфорту та розслаблення, зіниці різко звужені, обличчя та шия червоніють, з’являеться свербіння шкіри, переважно обличчя. Під час сп’яніння підлітки малорухливі, шукають усамітнення та спокою. 

При необхідності підлітки можуть легко приховувати усі ознаки сп’яніння, окрім різко звужених зіниць.

При виході зі стану опійного сп’яніння зіниці розширені, може виникнути нудота, блювання, біль у різних частинах тіла, підвищена температура, зростання частоти серцевих скороченнь, коливання артеріального тиску, безсоння, нежить. Психічний стан характеризується дратівливістю, злостивістю, нестійкістю настрою.

Залежність від опіатів виникає дуже швидко, особливо при внутрішньовенному шляху введення. В зв’язку з швидким виникненням залежності підліток часто намагається піти з дому, незважаючи на заперечення батьків. Часто штучно провокує конфліктні ситуації, щоб скористатися ними і піти з дому.

Сп’яніння, що визване вживанням психостимуляторів (амфетамінів, екстазі, первентин, ефедрон, фенілпропаноламін)

При цьому виді сп’яніння підвищується фізична активність, виникає ейфорія, почуття „невагомості”, увага швидко відволікається, посилюється статевий потяг, з’являється відсутність бажання спати, розширюються зіниці, з’являється м’язевий тремор, обличчя бліде, артеріальний тиск підвищений.

Вихід з амфетамінового сп’яніння супроводжується безсиллям, болем у різних частинах тіла, тривалим важким сном, підвищеним апетитом, тахікардією, похмурим настроєм зі злостивістю і агресивністю. 

В перервах між вживанням наркотиків цієї групи поведінка дитини підліткового віку схожа на поведінку при вживанні опіатів.

Останнім часом в підлідтково-молодіжному середовищі зростає зловживання так званою „мулькою” – це розчин, що виготовляється кустарно із комбінованих таблеток від застуди, які містять речовину фенілпропаноламін. Зловживання цим препаратом швидко приводить до тяжкого органічного ураження центральної нервової системи.

Наявність у підлітків однієї або декількох з вищевказаних ознак не дає підстав для ствердження того, що дитина вживає наркотики. Діагноз наркотичного сп’яніння може бути встановлений тільки лікарем – наркологом, а діагноз наркоманія – тільки лікарсько-консультаційною комісією. Однак це повинно спонукати батьків, вчителів більш пильно віднестись до поведінки дитини, звернутись за порадою до лікаря – нарколога.

Адже отримавши кваліфіковану медичну та психологічну допомогу при перших спробах вживання, дитина чи молода людина має більше шансів уникнути страшної прірви наркотичної залежності.

Крім того, слід пам’ятати, що майже всі дії, пов’язані з наркотиками, переслідуються законом.

Звернемось до науково- практичного коментаря кримінального кодексу України.

Наркотичні засоби – це включені до спеціального Переліку речовини природного або синтетичного походження, препарати, рослини які становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними, яке призводить до захворювання на наркоманію.

Психотропні речовини – це включені до спеціального Переліку речовини природного та синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та чинити депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або викликати порушення сприйняття, емоцій, мислення чи поведінки і становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними, яке призводить до захворювання на токсикоманію.

Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин – це заборонені до обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені до Переліку, хімічна структура і властивості яких подібні до хімічної структури і властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, дію яких вони відтворюють.

Прекурсори – це речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку.

Відомості про всі вищезазначені речовини містяться у спеціальному Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства України. Перелік затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Комітету з контролю за наркотиками при МОЗ України. 

В залежності від кілкості наркотиків, що була виявлена у особи, змінюється ступень кримінальної відновідальності. Поняття невеликий, великий та особливо великий розмір наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, визначається спеціальним наказом МОЗ України.

Придбання наркотичних засобів або психотропних речовин – це їх купівля, отримання в обмін на інші товари і речі, у вигляді позички, дарунка, нагороди, сплати боргу, привласнення знайденого, збирання дикоростучих конопель чи маку, тощо. Отже, придбання вищезазначених предметів може бути як оплатним, так і безоплатним..

Зберігання – це будь-які умисні дії, пов’язані з незаконним перебуванням наркотичних засобів або психотропних речовин у володінні винної особи. При цьому не має значення тривалість зберігання і те, таємно чи відкрито і в якому саме місці зберігаються ці засоби та речовини.

Під незаконним збутом розуміються будь-які спроби оплатного чи безоплатного розповсюдження наркотичних засобів або психотропних речовин серед невизначеного кола осіб (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позичання, за певних умов – введення наркотику чи психотропної речовини його володільцем іншій особі шляхом ін’єкцій, пригощання цигарками, які містять наркотик, тощо). Незаконний збут передбачає відчуження цих засобів або речовин іншій особі, яка може розпоряджатися ними (або їх частиною), як своїм майном.

Таким чином, якщо особа вживає будь-які речовини, внесені до Переліку, то вона обов’язково придбає та зберігає їх, тобто такі дії можуть бути розцінені як кримінальний злочин, а саме „Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту” (Статя 309 Кримінального кодексу України) і караються обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, в залежності від кількості наркотиків та наявності обтяжчуючих обставин (повторне вчинення, вчинення за попередньою змовою з іншими особами і т.ін.). Частина 4 статті 309 передбачає спеціальну підставу для звільнення кримінальної відповідальності винної особи. Умовами такого звільнення є: 1) добровільний характер звернення особи до лікувального закладу (зокрема вимагається, щоб таке звернення не було пов’язане з її викриттям у вчиненні злочину); 2) початок лікування особи від наркоманії. Особа визнається такою, що почала лікування, як у тих випадках, коли її поміщено в стаціонар, так і при амбулаторному лікуванні. Дія заохочувальної норми має поширюватись і на випадки, коли йдеться про токсикоманів.

Якщо мала місце мета збуту, то кримінальна відповідальність настає за Статтею 307 „Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів” – такі дії караються позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років в залежності від кількості наркотиків та наявності обтяжуючих обставин. Частина 4 статті 307 передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, передбачене ч. 1 ст. 307. Таке звільнення застосовується за сукупності умов, а саме якщо особа: 1) добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги; 2) вказала джерело їх придбання; 3) сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних з їх незаконним обігом. 

Під добровільною здачею наркотичних засобів або психотропних речовин розуміються дії особи, яка мала можливість володіти їм й надалі, але з власної волі здала їх представникам влади. Усна чи письмова заява про бажання добровільно здати наркотичні засоби чи психотропні речовини, зроблена особою (або виявлена в неї) під час затримання чи обшуку, сама по собі не може визнаватися підставою для звільнення від відповідальності.

Слід зазначити, що якщо особа ще не досягла віку 18 років, і вчинила злочини, передбачений статтями 307 чи 309, з обтяжливими обставинами (великі чи особливо великі розміри наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, або вчинені повторно, групою осіб, із залученням неповнолітнього або за попередньою змовою, тощо), то вона може понести кримінальну відповідальність з 16, і навіть з 14 років.

Слід також відмітити Статтю 315. 
1 Схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
2 Та сама дія, вчинена повторно або щодо двох чи більше осіб, або щодо неповнолітнього, а також особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 317 цього кодексу,  - караеться позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

Під схилянням до вживання зазначених засобів або речовин необхідно розуміти будь-які умисні ненасильницькі дії, спрямовані на те, щоб збудити в іншій особі бажання чи добитися від неї згоди вжити їх хоча б один раз (умовляння, пропозиція, порада, переконання тощо).

Частина 1 Статті 317. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів  - караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Місце для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів (кубло, притон) характеризується такими ознаками: а) це житло (будинок, квартира, кімната, дача), а також інше приміщення, не призначене для проживання (гараж, сарай, склад, горище, підвал, землянка тощо); б) організатор чи особи, які утримують таке приміщення, призначили його для багаторазового вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; в) воно систематично відвідується одними й тими ж або різними споживачами зазначених засобів та речовин.

Організація місця (кубла, притону) для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів полягає в діях однієї чи декількох осіб, що фактично призвели до його створення (наприклад, підшукування, наймання, пристосування, надання приміщення для тривалого використання різним особам, готування пристроїв для вживання або виготовлення наркотиків або психотропних речовин, підшукування та вербування клієнтів або співучасників, розроблення та готування конспіративних заходів). Дії слід розцінювати за організацію притону та/або його утримання за умов хоча б разового надання для незаконного вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Тут ми навели тількі деякі основні поняття і терміни, але слід пам’ятати, що наркотики можуть зкалічити долю людини вже при першому знайомстві з ними